varjag_2007 (varjag_2007) wrote,
varjag_2007
varjag_2007

Как называли представителей разных народов украинские вояки разных армий

Назви національностей в українському мілітарному арго. Статтю з такою назвою розмістив блог joanerges.livejournal.com.

На підставі дослідження Олекси Горбача, виданого в Мюнхені у 1963 р. Написання прозвисьок та пояснення їх походження - згідно з цим дослідженням. Польські, чеські, румунські, тюркські слова написані тут англійською абеткою, бо ніколи було копирсатися в пошуках автентичних літер

Картинка для привернення уваги

Арготизми з російської армії:
• хохол – українець
• кацап – росіянин
• антик – поляк
• карапет (від вірменського імені Карапет) – кавказець
• прусак – німець
• музикант – румун
• ходя – китаєць
• банзай – японець

Арготизми з австрійської армії:
українець - рутена, краян (від західноукраїнського "земляк"), русин, Їван
поляк - йонтек (з польського діалектного Jantek від Antek, Antoni – Антін)
єврей - іцик (єврейське Ісаак), айвай (єврейський вигук o Weh! "ой, горе!")
румун - руманешті (румунське romineste "по-румунськи"), туманешті (західноукраїнське туманище – "дурень")
угорець - немтудум (угорське nem tudom "не розумію")
чех - пепічек (чеське Pepik – зменшене від Josef), кнедлічек (чеське knedlicek – галушка, розмовне knedlik – нездара, незарадний)
француз - француватий (західноукраїнське "заражений сифілісом, францою")
італієць - макароньі (італійське maccarone – макарон, дурак) –
німець - шваб
англієць - анґльік (польське Anglik)

Арготизми УГА:
• яґєльони, маґєльони (від польського пропагандистського гасла відновлення держави Ягеллонів) – поляки-вояки
• єрихони (ймовірно, від біблійної оповіді про здобуття Єрихону) – євреї-вояки УГА

Арго українців Червоної армії (переважно період 1941-44):
німець - ньімчура, фріц, прусак, таракан, ньімака, кайзергорох, дубовая башка, хлящ (від Fleisch – м'ясо), хльібак (мабуть, переклад німецького Brotbeutel), компанянка (мабуть від німецького звернення до повій у Польщі – komm', Panienka!), верблюд (мабуть через великі, порівняно з червоноармійськими, рюкзаки), сукин син (щодо есесівців – жартівливе розшифрування абревіатури СС), курохват, ібердурень (перекручення німецького Ubermensch – "надлюдина"), шварцман (есесівці, через чорні уніформи).
румун - румунешту, тітулеску (жартівливе утворення з поширеним румунським прізвищевим наростком -escu), мамалиґа (куліш), каруца (румунське caruta "віз").
циган, чардаш, живоглот (російське "ненажера") – угорець
італьіяшка, міняйло, торбешник (через обмін італійськими вояками на східному фронті зброї і спорядження на харчі), макаронщик – італієць
пшикало, бжи-бжи, пшико-пан, дзьінкальщик, матка-боска (через повторювання польських звукових груп prz, brz, привітання Dzien dobry! та вигуку переляку O Matka Boska!),ях, пілсудчик – поляк
швейк, шарманщик, дудар – чех
душа лубезний, чорножопий, кунак (тюркське qunaq – гість, друг), ішак (тюркське asak – віслюк), духанщик (кавказьке шинкар, крамар, від арабського dukkan – крамниця), кахетинщик (від назви східногрузинського племені кахетини) – кавказець
хохол, мазниця – українець
кацап, лапотник – росіянин

Арго українців польських армій (у міжвоєнний період, польських ЗС на Заході та дивізії ім. Костюшка):
янтек, франек (польське Franek від Franciszek – Франциск) – поляк
кабан, караїм, грек (від греко-католик), гайдамака, хаджай (від російського хозяй! хозяйка! – звертання російських солдатів до польського цивільного населення) – українець
кудлай (мабуть від єврейського gudil – велика людина, gadlan – зарозумілець), клапцюх, іцик – єврей
шваб, швоп (чеське арго skop z Kopcu – з гір, з Судетів) – німець
чубарик (через популярну пісню "Чубарики-чубчики") – червоноармієць
чех - швейк, книдльічек
румун - циган, шті-румунешті (румунське stii romineste – чи говорите румунською)
угорець - теремтете, басамакутя (від вульгарного угорського прокльону).

Арго вояків-українців у німецькій армії:
• піфке (німецьке Piffke) – німець-прусак
• бротбойтель (німецьке Brotbeutel – хлібна сумка) – вермахтівець
• ескар (мабуть від скорочення SK – Sonderkommando або через аскарі – тюркське asker – вояк) – охоронець концтабору
• мамелюк – вояки тюркських колабораційних частин
• іван – росіянин
• амі – американець
• томі – англієць
• макаронець – італієць

Арго вояків дивізії "Галичина":
• гайдамака, кабан, русин, рутена – українець
• антек, обиватель (від польського obywatel – громадянин) – поляк
• ванька, руский, чубарик, чубар, бур (від польського gbur – грубіян), визволитель, іван – росіянин
• бротбойтель – вермахтівець
• шваб, ньімота – німець
• ковбой – американець
• кудлай, клапцюх, цибух (дослівно – стрілка цибулі) – єврей

Арготизми вояків УПА (Закерзоння):
• малорос, русин, хохол – українець
• руский, кацап, москалисько – росіянин
• іван, іван-часи, Ванька, башлак (можливо, від бушлат чи башмак), шмірак, босяк, свита, махорка, лапцюх, худоба, куфайка, лаптяр – червоноармієць
• ляшок, мазур, кракус, ообиватель, жебрак, франек, антек – поляк
• сьікьінєри, кракуси (мабуть, перекручене польське kosynier – повстанець в армії Косцюшка) – польські партизани на Холмщині
• жеброта, рицеже, домокради – польські вояки
• ньімак, ньімота, масло-яйка, фріц – німець
• мадярон – угорець
• пепік, книдляр – чех
• італьіяшка, макароньі – італієць
• монголець, твоя-моя, косоокий, чорний – представник нацменшин з СРСР

Арго чорноморських матросів (на підставі літературних творів):
• щирий – українець
• банабак – грек
• шурум-бурум – татарин-міняйло
Источник

Tags: язык
Subscribe
promo varjag_2007 september 14, 2015 14:01 71
Buy for 300 tokens
Вы все знаете, что все годы существования моего блога мой заработок не был связан с ЖЖ. Т.е. я не была связана и не имела никаких обязательств материального характера ни перед какими политическими силами и различными группами, кроме дружеских уз и благодарности знакомым и незнакомым френдам,…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment