Какой жЫр!

До 40 років в побуті за радянською ще традицією я особисто був російськомовним, закінчив російськомовну школу на Полтавщині. Вже 3 роки у нас вся родина ( і дружина, і двоє дітей) - виключно україномовні, до цього рішення ми прийшли самостійно та за покликом серця. Я особисто маю дві вищі освіти: технічну та гуманітарну провідного юридичного навчального закладу, викладав в університеті кілька років, дружина - має диплом з відзнакою юридичного факультету Київського національного університету, ми обидва - доволі успішні та знані адвокати, крім російської ще знаємо та вільно володіємо кількома мовами.
Щиро та обгрунтовано вважаємо, що повзуча русифікація, яка мала місце при совєтах - то був тяжкий злочин комуністів проти самобутньої культури.
Чому ви, "росіяни та іжє з ними", вважаєте, що, наприклад, я та моя дружина за ознакою україномовності не професіонали або люди другого сорту або знаходимось на маргінесі культурного або іншого життя? У вас є для цього будь-які підстави або аргументи?
Мені здається, що саме агресивні та лайливі українофоби виглядають на тлі спокійних та впевнених в собі українців такими, що потребують лише співчуття та професійної допомоги психологів.
Як би ви не біснувались, майбутнє все одно буде за нами, бо українська мова це, проміж іншого, і вияв зневаги до ваших російських цінностей: нетерпимості, агресивності, шовінізму, культу грубої сили, зневаги один до одного.
Чому б вам не залишити нас, українців. в спокої та не зайнятись наведенням ладу у себе вдома, в Росії?