varjag_2007 (varjag_2007) wrote,
varjag_2007
varjag_2007

Как сделать чтобы настоящий украинец отличался от москалей


З наукового погляду, правди ніде діти – маємо те, що маємо: звичайний москаль дуже схожий на звичайного українця. У нього теж дві руки, дві ноги і одна голова.

– Може, дві? – долинає репліка.

– Ні, дві голови лише у москальского двоголового орла. А у самого москаля – одна. Окрім того, він, як і ми, теж належить до білої раси, що надзвичайно ускладнює наше з ним відрізнення.

– Але всі москалі – угро-фіни! – реве хтось з задніх рядів.

– Звичайно, угро-фіни, – продовжує а-ля Кравчук. – Але це ще гірше. Угорці – давно в Европі. І фіни – також. То виходить, що угро-фіни теж справжні еуропейці, хоча ми з цим, звичайно, не погоджуємося і ніколи не погодимося. З політичного погляду, я б навіть не акцентував увагу на угро-фінскості москалів, бо це може вилізти нам не на користь – як то кажуть, боком.

Настає гнітюча тиша. Усі мовчать. Навіть Провідник, який хоче сказати щось дуже розумне, але у голову йому лізе лише одна, явно не оригінальна і до того ж недоречна думка: «Дмитро Донцов – видатний основоположник українського інтегрального націоналізму». Несподівано Провідника осяює ще й оригінальна думка – Донцов був москалем. То, виходить, що націоналізм нам також придумали москалі? Ця думка така страшна, що Провідник ледве не падає з трибуни. Його рятує юний свіжий голос з-під стіни. Це бере слово наймолодший делегат, що народився і виріс вже при незалежності і не знав москальського рабства – представник Спілки дуже національно-свідомої молоді.

– Пане Провіднику! – натхненно починає він. – Давайте внесемо до парламенту пропозицію, щоб усі свідомі українці обов'язково вживлювали собі хвости і носили їх, як на публічних закладах, так і у приватній обстановці. Це надасть нам можливість відрізнитися не лише від москалів, але й від несвідомих українців, які не люблять свою Батьківщину!

Кілька безкінечних митей заля мовчить, чи не знущається з них молодик? Може, це чергова підступна москальська провокація? Делегат-консерватор з вусами, як у Левка Лук'яненка, поважно прорікає:

– Хвіст – не вихід. Добродій Бандера, як відомо, не носив хвоста.

– Як не носив? – перебиває його кравчукоподібний делегат-ідеолог. – Ми не знаємо цього достеменно. Більшість фото Бандери зображують його лише до пояса, як на документи, або у повний зріст анфас у урочистій обстановці. Немає жодної світлини, де б цей наш найвизначніший герой знявся ззаду. Окрім того, більшу частину своєї героїчної діяльності добродій Бандера провів у підпіллі. Він міг носити у підпіллі хвоста, нікому його не показуючи, – наприклад, ховаючи у штани.

– Але ж ми не будемо ховати свої хвости у штани?! – заволав хтось з найрадикальніших делегатів. – Кого нам боятися?

– Нікого! – підтримали його. – Ми в своїй країні і можемо показувати свої хвости будь-де і кому схочемо!

З'їзд потонув в океані оплесків. Зі стіни навіть впав один з дівочих вінків. Ледве не попадали і прапори, але їх вчасно підхопили.

Сивоусий делегат під впливом загальної ейфорії змінює свою думку. Йому вже подобається ідея ходити з хвостом. «Це дуже націоналістично, – думає він. – Дуже свідомо. Вишию його хрестиком. Червоними та чорними нитками». А вголос запитує:

– Це справді можливо – вживити собі хвоста, щоб не розставатися з ним ніколи?

– Абсолютно, – заспокоює його юний автор пропозиції. – Ми живемо в час найфантастичніших технологій. Добродію Бандері про таке навіть не мріялось. Будете ходити зі своїм хвостом усюди. Навіть, страшно подумати, до клозети.

Наступні три години промайнули, як одна мить в обговорення питання про довжину хвоста, його товщину та ступінь волохатості. Пану Провіднику постановили вживити два хвости одразу – один, як усім, а другий замість булави – на відзнаку його високого суспільного статусу. Фінансувати кампанію охвостіння вирішили з державного бюджету, вимагаючи внесення окремої статті до Закону про розбудову нації. Всі так захопилися новою ідеєю, що навіть забули обговорити ще одну – з ким блокуватися на місцевих виборах? А коли згадали, то вирішили, що вона втратила актуальність. Бо з хвостами ні з ким блокуватися вже не треба – перемога і так у кишені.

І лише під вечір після смачного обіду з ковбасами та співами все товариство вирушило на екскурсію до зоопарку. Відвідали павільйон зі слоном, який здох нещодавно, готуючись до 20-ї річниці незалежності. Помилувалися на рожевих фламінго і гривастих левів. Але найбільше зацікавлення викликав вольєр з мавпами. Мавпихи та мавпенята стрибали по клітці, верещали, а один солідний впевнений у собі мавпун мовчки з почуттям високої гідності шляхетно висів на хвості і злегка погойдувався.

Затримавшись на ньому орлиним поглядом, Провідник відчув щось невловимо близьке і зрозуміле. «Наскільки ж вони схожі на нас, – подумав він, – на справжніх людей. А от на москалів – ані трішечки!»
Олесь Бузина

Tags: бандера, национализм, палата № 6, русофобия, юмор
Subscribe
promo varjag_2007 сентябрь 14, 2015 14:01 71
Buy for 300 tokens
Вы все знаете, что все годы существования моего блога мой заработок не был связан с ЖЖ. Т.е. я не была связана и не имела никаких обязательств материального характера ни перед какими политическими силами и различными группами, кроме дружеских уз и благодарности знакомым и незнакомым френдам,…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 14 comments