June 4th, 2011

Аватар ПОБЕДА

"Расстрелянное возрождение". Продолжение 3

                                              СВІДЧЕННЯ ЗВИНУВАЧУВАНОГО

                                   ВОЛОДИМИРА ЗЕН0Н0ВИЧА ҐЖИЦЬКОГО

                                                  ВІД 26 ГРУДНЯ 1933 РОКУ

Народився я 1895 року в Галичині, повіті Теребовельському, в селі Острівець, у сім'ї учителя. Шести років перейшов я з батьком до села Довгого, того ж повіту, там закінчив я школу, а десяти років пішов до гімназії і закінчив її в Тернополі.

Удома і в школі виховувано мене в націоналістичному дусі. Це й зрозуміло було на той час, бо між українцями й поляками точилася безперервна боротьба за впливи у східній Галичині і польському націоналізмові треба було протиставити свій, український.

1914 року припинилась та боротьба, бо країну залили царські-російські війська і почали зразу ж викорінювати все українське, що залишилось на зайнятій території, і ненависть до поляків перекинулась на нового окупанта, далеко сильнішого й небезпечнішого — Росію. Інтервенція тривала три роки, і вкінці сімнадцятого року вернули австрійці. Зустрів я їх без ентузіазму. Знав я, що загрожує мені служба в армії, яка за роки війни виснажилась і стала іграшкою в руках німецького імперіалізму, що затикав нею ... [слово нерозбірливо] діри, І, як колись і спочатку, я мріяв про військову славу, то тепер я вже шукав нагоди врятуватись від війни. Проте мене мобілізовано, і я пішов на Сілезію до війська. Після трьох місяців учоби в «кадрі» я, на своє щастя, захворів і пролежав три місяці в шпиталі. Це мене врятувало від фронту. По мойому одужанні мене призначено на італійський фронт, але з фронту мене завернула революція в Австрії, і я повернув додому. Тут застав я боротьбу з поляками в повному розгарі. Мобілізовано мене знов, і я пішов знов воювати, але вже з поляками. Відбув я два походи на Львів, наступав на Золочів, і зійшов я з галицької землі аж під тиском армії Галлера, яка витіснила мене з рештками армії на Україну. Так я опинився на Україні командиром части. Наша розбита XIV бригада пішла на поповнення і скиталась притиснута з трьох боків: поляками, більшовиками та денікінцями. Без поповнення нас кинуто знову на фронт проти Денікіна, і в Гайсинському районі я потрапив у полон кубанцям 15 жовтня 1919 року. 27/Х я вже сидів от ... [нерозбірливо] бараках.

Визволила мене з неволі радянська армія, що вступила до Харкова 12 грудня 1919 року.

Зразу ж пішов я на службу Опродкомгуба і прослужив у ньому десять років, хоч він і міняв вивіски на « Губпрод-ком» і потім «Хлібну інстанцію». Спочатку був я лаборантом, а потім завідувачем лабораторії. 1922 року я пішов до Інституту сільського господарства та лісівництва (Ідеться про теперішній Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаева) і закінчив його 1926 року.

Уже в той період (1923) почалась моя літературна діяльність («Трембітні тони»), із того часу я почав пово¬лі відходити від позицій націоналізму, а особливо після декрету про українізацію (Ідеться про два декрети: декрет Раднаркому УСРР від 27 липня 1923 р. «Про заходи в справі українізації шкільно-виховних і культурно-освітніх установ » та декрет ВУ ЦВК і Раднаркому УСРР від 1 серпня 1923 р. «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови). Національна політика радвлади мене остаточно перемогла. Collapse )

promo varjag_2007 september 14, 2015 14:01 71
Buy for 300 tokens
Вы все знаете, что все годы существования моего блога мой заработок не был связан с ЖЖ. Т.е. я не была связана и не имела никаких обязательств материального характера ни перед какими политическими силами и различными группами, кроме дружеских уз и благодарности знакомым и незнакомым френдам,…
Трехликий Янус

Кибернетические войны. Ракетами по предполагаемым хакерам...

Originally posted by specnazspn at Кибернетические войны. Ракетами по предполагаемым хакерам...

Правительство США переписывает книгу военных правил, стремясь отнести кибератаки к категории военных действий. В результате командиры получат возможность наносить удары возмездия по хакерам, пользующимся поддержкой иностранных держав.

Пентагон пришел к выводу, что законы о вооруженных конфликтах можно расширить, включив в них кибернетические войны, чтобы США имели возможность силой отвечать на агрессивные атаки против своих компьютеров и инфраструктуры информационных технологий.
Эта мера, о которой в следующем месяце будет объявлено в стратегическом документе Министерства обороны США, является важным шагом в направлении милитаризации киберпространства. Это будет иметь колоссальные последствия для международного права.

Официальные представители Пентагона рассказали об этом решении Wall Street Journal, заявив, что оно должно стать предостережением тем хакерам, которые могут угрожать безопасности США, атакуя американские атомные реакторы, трубопроводы и государственные инфраструктурные системы, такие как общественный транспорт. «Если ты отключаешь нашу электроэнергетическую систему, то не исключено, что мы запустим ракету по одной из твоих дымовых труб», - заявил представитель военного ведомства.

Новая стратегия вносит изменения в действующее право на самооборону, которое предусмотрено уставом ООН, поскольку в ней кибернетическое оружие подпадает под определение вооруженного нападения.

Как сказал профессор нью-йоркского университета Фордхэм Джоэл Рейденберг (Joel Reidenberg), преподающий право в области информационных технологий, эта мера стала важным признанием того факта, что новые формы ведения войны могут нанести ущерб американцам. По его словам, «США будут защищать своих граждан в их современной деятельности 21-го века».

 

Collapse )
Кагура-ханья

Самолеты НАТО разбомбили украинское общежитие в Ливии: есть раненые


"Смерть каждого Человека умаляет и меня, ибо
я един со всем Человечеством, а потому не спрашивай
никогда, по ком звонит Колокол: он звонит по Тебе"


                                                                     Джон Донн

Авиация НАТО во время очередного ракетного удара по ливийской столице Триполи разбомбила общежитие, в котором проживали около полусотни медиков из Украины.Обошлось без жертв, но среди врачей есть раненые.

Об этом "Сегодня по телефону рассказал хирург из Ожогового центра в Триполи Василий. "У нас уже несколько дней бомбят госучреждения, полицейские участки и управления сил госбезопасности. Страдают обычные люди. Одно из управлений находилось рядом с Ожоговым
центром и общежитием, где живу я и еще около 50 медиков из Украины. Позавчера ночью его разбомбили", - сообщил украинец.

"От ударной волны в Центре и нашем общежитии повылетали двери и стекла! Уничтожена мебель и дорогое медоборудование! Администрация Центра переселила всех медиков в гостиницу и оплатила наше проживание. Слава Богу, погибших среди медперсонала нет. Но раненые есть", - добавил хирург.

Вообще-то, на каких бы основаниях украинцы там ни находились, любое цивилизованное государство выступило бы с протестом, но мы помним, как Украина и наш МИД поджали хвост, когда американцы прямой наводкой из танка в Ираке убили фотожурналиста Тараса Процюка...
Кагура-ханья

Потребительская корзина украинца хуже, чем паек немецкого военнопленного в 1941 году


Раздача пищи пленным немцам в лагере военнопленных

"Я уже начинаю сомневаться — неужели это в самом деле в советском плену? Тарелки полны, разливная ложка идет по кругу, а куски мяса и свиные ребрышки берут прямо руками. И нарезанный кусками хлеб в корзине — сколько хочешь. Секретарша Лидия вносит огромную миску со сметаной, ставит ее посередине стола. И следом — две миски с этими самыми Wareniki...".

                     Вилли Биркемайер. "Оазис человечности. Воспоминания немецкого военнопленного".


Правительство предлагает украинцам питаться вдвое хуже, чем кормили немецких военнопленных в сталинских лагерях в 1941 году.

Кабмин обнародовал свои предложения по потребительской корзине для украинцев. В нее, по мнению чиновников, должны войти 106 граммов хлеба, 5 граммов сала и 25 граммов колбасы, полтора стакана молока и 250 граммов картофеля в день, пара носков и колготок в год, одна пара белья на 5 лет. Такая корзина оказалась хуже пайка немецких военопленных во Вторую мировую войну.

В мире существует два вида прожиточного минимума: социальный, учитывающий культурные потребности населения, и физиологический, необходимый для физического выживания человека (потребительская корзина). Последний разрабатывали на случай войны из расчета норм продовольствия по продуктовым карточкам.
 

Получается, Украина до сих пор живет в тяжелые военные годы. Для сравнения, в 1941 году паек для немецкого военнопленного, содержавшегося в сталинских лагерях, был почти вдвое больше - 600 грамм. В пересчете на день, немецких пленных во время войны кормили так, как украинцев хотят кормить в мирное время за 66 лет после войны.

Вместе с тем, в продуктовом минимуме украинцев есть пол-яйца в день и молоко, чем немцев обделили. Также население должно получать, по мнению властей, на 35 грамм больше сладостей, чем немцы в дни войны. Хотя в пайке пленных, в отличие от общеукраинской корзины, присутствовали еще и мука, томат-пюре, а в лучшие времена и горох, фасоль, сухофрукты и кофе.

Наверное, и одевали их не хуже, чем украинцев сегодня, потому что, скажем, мужские зимние ботинки по потребительской корзине можно приобрести раз в 12 лет. На 8 лет нашему человеку должно хватить одного пальто.

Как заявил заместитель министра социальной политики Надрага, государство пошло навстречу гражданам, увеличив нормы потребления по 60 позициям перечня из имеющихся 432. Профсоюзы и представители общественной экспертизы, с которыми согласовывали новый обязательный набор, настаивали на более существенных изменениях, но на эти благие намерения денег в бюджете не хватило.

 

Кагура-ханья

Судебным исполнителям разрешили взламывать двери и проникать в квартиры должников

Украине судебным исполнителям разрешили проникать в жилье должников. Соответствующий вердикт накануне вынес Конституционный суд страны.

Отныне государственному исполнителю разрешен доступ в жилье на любом этапе рассмотрения имущественного спора, а не только после окончательного вердикта. азета «Коммерсант-Украина», при необходимости взломать входную дверь в помещение государственный исполнитель должен вызвать сотрудников коммунальных служб.

«Банки будут использовать возможность проникнуть в квартиру должника и описать имущество как фактор психологического давления на него», – прогнозирует председатель ассоциации антиколлекторов и правозащитников «Ваша надежда» Федор Олексюк.



А если вспомнить, что недавно разрешили отбирать квартиры за коммунальные долги, то следует ожидать вскоре массового объема (на законных основаниях) квартир.

Речь идет об изменениях в разделе второго Гражданского процессуального кодекса Украины, который регулирует порядок упрощенного (не в исковом порядке) решения вопроса о взыскании долгов.

По словам юриста, в статье 96 ГПК появилось несколько новых пунктов, позволяющих суду выдать так называемый судебный приказ в том случае, если, например, заявлено требование о взыскании задолженности по оплате жилищно-коммунальных услуг, телекоммуникационных услуг, услуг телевидения и радиовещания с учетом индекса инфляции и трех процентов годовых, начисленных заявителем на сумму задолженности.

«Механизм получения судебного приказа очень прост: обращение в местный суд по местонахождению (проживанию) должника. На рассмотрение вопроса дается три дня, без судебного заседания и вызова сторон. Затем копия судебного приказа направляется должнику заказным письмом. Даже если его не было по этому адресу, днем получения копии приказа является дата на отметке почты об отсутствии должника по этому адресу или дата, указанная в почтовом уведомлении о вручении или отказе на получение», — рассказывает специалист.
Collapse )
Кагура-ханья

НАТО фактически начало наземную операцию в Ливии


У меня только один риторический вопрос: формально НАТО до сих пор исключительно оборонный блок.  На какую страну-члена НАТО Ливия напала, что согласно с п. 5 Вашингтонского договора ее сегодня бомбами вбивают в средневековье?

Аватар ПОБЕДА

"Расстрелянное возрождение". Продолжение 4

                                                       СВІДЧЕННЯ ЗВИНУВАЧУВАНОГО

                                                               ІВАНА ІЛЛІЧА МОНДОКА

                                                               ВІД 25 ГРУДНЯ 1933 РОКУ

Питання: Розкажіть усе, що Вам відомо про Ірчана.

Відповідь: 3 Ірчаном познайомив мене в серпні 1930 року, за кілька днів після мого приїзду з Чехословаччини, Чорногорський (Жупник) (Ідеться про Михайла Федоровича Чорногорського (Жупника)  діяча комуністичного руху на Закарпатті, родом з Великого Бичкова, члена КПЗУ). Чорногорський за власною ініціативою зайшов зі мною на квартиру Ірчана. Чорногорський відрекомендував мені Ірчана як людину із і чільними націоналістичними почуттями, яка цікавиться українським рухом на Закарпатській Україні і взагалі в Чехословаччині.

Преподаватель украиноведения Школы красных старшин Григорий Коссак, бывший УСС

Відтоді (серпень 1930 р.) аж до початку 1933 року я доволі часто бував на квартирі в Ірчана й ставився до Ірчана та до його сім'ї дружньо. Ірчан охоче допоміг мені переслати в серпні або у жовтні 1930 року 25 чи З0 доларів» до Ужгорода (Чехословаччина) моїй дружині. Гроші було надіслано таким чином, що я зобов'язувався написати кілька статей з питань Закарпатської України для и журналу «Західна Україна», і редакція журналу зі свого валютного фонду надіслала гроші в рахунок мого гонорару. Я цю операцію був змушений робити через те, що моя дружина дуже потребувала грошей, особливо для переїзду Із ЧСР до СРСР. Окрім того, дружина Ірчана попрохали у своєї сестри (живе в Празі, дружина заможного інженера) позичити моїй дружині 100 доларів, цю суму я також повинен був відпрацювати статтями, але до цього не дійшло, оскільки моя дружина не взяла запропоновані їй Мені відомо, що до Ірчана заходило дуже багато людей, його квартира видавалася якимось центром, де люди зустрічалися й розмовляли на різні політичні та літературні теми. Я, звісно, не можу назвати всіх людей, які бували в Ірчана, тому що я з ними або зовсім не зустрічався, або ж багатьох не можу собі пригадати, тих, із якими раз або два рази зустрічався на короткий час. Пам'ятаю таких осіб: Гаско, Гірняк (помер), Кривенко, Слісаренко, Кузьмич, Хвильовий (помер), Рибак (помер), Навазівський, Бучма, Курбас, Сопілка, Матулівна, Романов (Можливо, ідеться про актора й режисера Михайла Федоровича Романова (1896—1963)), Репа, Ткачук Іван, Хомин, Вишня, Бачинський. Знаю від Ірчана та Ірчанової, що до них заходило іще багато інших осіб, мені не знайомих, особливо письменників-українців.

У 1931—1932 році в Ірчана кілька разів зустрічався з начальником Школи червоних старшин (Ідеться про Школу червоних старшин ім. ВУЦВК у Харкові)(прізвище не пригадую, але знаю, що це галичанин і близький друг Ірчана - Очевидно, ідеться про Григорія Коссака) та іншими військовими особами найвищих чинів (із ромбами). Зазвичай із цими військовими особами під час моєї присутності не відбувалося жодних розмов на політичні або військові теми, все відбувалося якось так, що або вони йшли, або йшов я. Ірчан мені кілька разів казав про те, що в нього багато знайомих військовиків, що він дуже тісно пов'язаний з ЛОКАФ, казав про те, що його запрошують на всілякі наради й навіть на маневри. Під час маневрів брав участь у роботах штабу тощо.

Пригадую такий момент: здається, у 1931 році казав мені Ірчан, що серед військових (вищий командний склад) відбуваються масштабні арешти. Ці арешти (я не знаю, чи були вони насправді) справили на Ірчана сильне враження, він дуже хвилювався. Але нічого конкретного із цього приводу я сказати не можу. Також від Ірчана ч,, про масштабні арешти в Червоній армії у зв'язку з отруєнням військових санітарних засобів (бинти тощо). Я досі не знаю, якою мірою відповідають дійсності ці повідомлення Ірчана, але він справляв на мене враження добре поінформованої у військових справах людини.

Маю розповісти про ще один момент, який доводить тісний зв'язок Ірчана з начальником Школи червоних старшин. Приїхала з Канади якась Сидор із 12—13-річним сином на постійне проживання в УСРР. Ця Сидор, яка певний час мешкала на квартирі в Ірчана, сама казала мені, що її маленького сина за рекомендацією Ірчана взяли до Школи червоних старшин на виховання, хоча таке взагалі не припускається.

Дружина Ірчана й сам Ірчан часто говорили мені про те, що коли хтось із українців приїздить із-за кордону, особливо з Канади або Америки, то обов'язково заходить до них, а іноді навіть там живе. Я сам зустрічався кілька разів на квартирі Ірчана із закордонними українцями, а також з тими, які залишилися жити на Україні радянській), і тими, котрі поверталися за кордон, особливо до Канади та Америки. Знаю добре, що між Ірчаном і британським підданим (Канада) І. Навазівським існував дуже тісний зв'язок. Навазівський щорічно приїздив до Харкова з Канади через Берлін і зазвичай через Польщу (Західну Україну) і завжди по кілька днів бував у Ірчана.

Collapse )