December 4th, 2009

Трехликий Янус

У киевлян отобрали культовый книжный магазин

Пока вся патриотическая общественность Украины борется с русскими вывесками, меню, и прочими атрибутами наличия "пятой колонны" монголокацапов, патриотическая власть тихо продала культовый книжный магазин "сяйво" в центре Киева.

Культовый магазин «Сяйво», что на Красноармейской, 6, лишают помещения. Как сказала нам директор Алла Лазуткина, недавно они узнали, что в сентябре Шевченковская РГА продала их помещение с аукциона некоему ООО. Причем по цене, которая, мягко говоря, вызывает сомнения. Около 360 м в центре города продали за 2,6 млн грн., то есть примерно 7,2 тыс. грн. за «квадрат». Для сравнения, метр жилья на той же Троещине в среднем стоит 10,2 тыс. грн., а в Шевченковском районе — и все 17,2 тыс. «Перед продажей обязательно проводят оценку помещения, к нам же никто не приходил», — возмущается Лазуткина. Она уже написала обращение к президенту, который издавал несколько указов о запрете продажи помещений культурных объектов.

Договор аренды с райадминистрацией у магазина заканчивается 1 января, поэтому сразу после Нового года «книжники» ожидают проблем. «Если будут какие-то попытки выгнать, будем сопротивляться, даже приковывать себя к батарее», — предупреждает Лазуткина. В Шевченковской РГА нас уверили, что предупреждали магазин о том, что их продают. «Письмо-уведомление было направлено, а цена рассчитана в соответствии с экспертной оценкой. Что будет дальше с магазином — это уже не наше дело», — ответил нам начальник отдела приватизации коммунального имущества Шевченковской РГА Андрей Малеванный.

Правильно! Это украинская власть выполняет решение украинского президента ющенко, который "вернул достоинство нации" (так указано в рекламных биг-мордах) и издал указ о ликвидации символов советского тоталитаризьма". Вот этот указ (об уничтожении символов тоталитаризЬма" и выполняет киевская власть! Ведь этот магазин для украинских писателей построила та самая антиукраинская оккупантская власть в писательском доме. Неча было инженеров человеческих душ разлагать!
promo varjag_2007 september 14, 2015 14:01 71
Buy for 300 tokens
Вы все знаете, что все годы существования моего блога мой заработок не был связан с ЖЖ. Т.е. я не была связана и не имела никаких обязательств материального характера ни перед какими политическими силами и различными группами, кроме дружеских уз и благодарности знакомым и незнакомым френдам,…
Трехликий Янус

К нам приехал новый генерал-губернатор Джон Теффт


Посол США в Украине Джон Теффт. Говорят, он человек очччень многогранный, так что мы в ближайшее время не соскучимся.
Collapse )
Как оказалось, в новом генерал-губернаторе Украины не ошиблись. Недаром его называют Терминатором. не успел он, даже не заходя в свою новую резиденцию, побеседовать с министром иностранных дел Порошенко, как тот сегодня в Брюсселе на заседании Комиссии Украина-НАТО на уровне министров иностранных дел заявил, что главная цель Украины - вступление в НАТо и срок вступления в НАТО зависит только от Украины и может составлять 1-2 года. "Я считаю, что это можно сделать за год, за два, если есть политическая воля, если есть желание общества, если есть общественная поддержка политиков, которые этим занимаются, если есть понятная и правильная информационная политика, тогда мы можем сделать очень многое", - сказал Петр Порошенко.

О "Терминаторе" Теффте открытым текстом
:

Андрей Арешев, заместитель директора российского Фонда стратегической культуры:
«Назначение Джона Теффта послом США в Украине можно рассматривать как признак усиления действий Вашингтона по подготовке к президентским выборам в этом государстве. Джон Теффт будет обеспечивать сохранение у власти Ющенко через провоцирование конфликта с Россией".

Владимир Фесенко, политолог:
Задача Теффта будет удержать позиции США в Украине, и первое, что он сделает, – познакомится лично со всеми ведущими претендентами на пост президента Украины, из первых рук получит информацию об их отношении к Америке и донесет позицию США по новым внешнеполитическим инициативам в отношении Украины и России.

Collapse )

А Россия со своим послом действует по принципу "назло маме отморожу уши"

Аватар ПОБЕДА

Снова о львовском погроме

1941 р. - Про ОУНівське самоуправління м. Львів

Collapse )
=======

(ВАВ, R 58/214/53-54; Косик В. М. Україна в Другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних матеріалів (1941-1942). - Т. 1. - Львів, 1997. - С. 92.)

Повідомлення Поліції безпеки та Служби безпеки (СД) Німеччини про репресивні акції у Львові та організацію самоуправління міста ОУН (б)

Начальник Поліції безпеки і Служби безпеки (СД)
IV A I - B. №-1 B/41 g.Rs
Берлін, 2 липня 1941 р.
Секретна справа Райху!

Донесення про події в СРСР № 10

І. Політичний огляд

(...) "Само собою зрозуміло, що акції "чистки" мають стосуватися в першу чергу більшовиків та євреїв. Що ж стосується польської інтелігенції і т. п., то можна буде сказати наше слово пізніше, хіба що в поодиноких випадках через небезпеку потрібно негайно вжити невідкладних заходів.

Само собою зрозуміло також те, що акції "чистки" не обов´язково підлягають ті польські особи, які особливо важливі як ініціативний елемент (звичайно, обмежено, відповідно до локально обумовлених відносин) як для погромів, так і як інформатори.

Ця ударна тактика стосується, звичайно ж, і інших подібних нагромаджених випадків".

Штаб айнзацгрупи прибув до Львова 1.7. о 5 год. ранку. Місце осідку - централя НКВД.

Начальник айнзацгрупи Б сповіщає, що 25.6.41 у Львові було криваво подавлено повстання українців НКВДистами. Близько 3000 осіб розстріляно НКВД. В´язниця горить. У місті ще залишилося менше як 20 % української інтелігенції.

Елементи групи Бандери організували під керівництвом Стецька та Равлика міліцію і покликали до життя магістратське бюро. Айнзацгрупою створено українське і політичне самоуправління міста на противагу групі Бандери.

Дальші заходи проти групи Бандери, а особливо проти Бандери особисто, знаходяться у стадії підготовки. Вони будуть проведені якнайшвидше.

ЕК 4а і ЕК 4б також прибули до Львова із штабом айнзацгрупи.
Collapse )

Трехликий Янус

Вова Вятрович: украинские националисты - информационная спецоперация Москвы

«Наша влада повинна бути страшною для ворогів України!» — такий криваво–червоний напис «прикрашає» портрет Степана Бандери на сайті з кумедною назвою: «Центр політичних досліджень ім. Геббельса». Цей сайт, як і десятки інших псевдонаціоналістичних веб–сторінок, з’явився в українському інфопросторі з початком 2005 року, коли «виникла загроза», що в Україні офіційно буде визнано борців за державність. Такі «інформаційні гачки» під виглядом «національної історії» нескладно закинути у свідомість старих і молодих, які досі ім’я Бандери раз бачили в підручнику і ще раз чули від переляканої вчительки. Гебістський погляд на український визвольний рух як на «банду різунів», є також у сотнях книжок з яскравими обкладинками, у часописах, радіо– й телепередачах. Найбільше «гачків» передається через спілкування з «поінформованими», переповідання «правдивих історій» і навіть анекдоти. Цікаво, що поряд з уявленням «про дикість і жорстокість» українців цей довготривалий інфопроект переконує: найвірнішим другом для деяких українських самостійників була і залишається... Росія.
КОМЕНТАР «УМ»

Володимир В’ятрович,
директор Державного галузевого архіву СБУ:

— Сайти спотворено подають українську визвольну боротьбу, в тому ж світлі, що й колись комуністична пропаганда. Лише тепер знак «мінус» змінився на «плюс»: тексти переконують, що «українські націоналісти співробітничали з нацистами, і це добре». Це ще й інформаційні спецоперації, спрямовані на дискредитацію визвольної боротьби і загалом української державності.

RU. «Наша власть должна быть страшной для врагов Украины» - такая кроваво-красная надпись «украшает» портрет Степана Бандеры на сайте с забавным названием «Центр политических исследований им. Геббельса ». Этот сайт, как и десятки других псевдонационалистичних веб-страниц, появился в украинском инфопространстве с началом 2005 году, когда возникла угроза », что в Украине официально будут признаны борцы за государственность. Такие «информационные крючки» под видом «национальной истории» несложно забросить в сознание старых и молодых, которые имя Бандеры раз видели в учебнике и еще раз слышали от перепуганной учительницы. Гебистский взгляд на украинское освободительное движение как на «банду резунов», есть также в сотнях книг с яркими обложками, в журналах, радио-и телепередачах. Больше всего«крючков» передается через общение с «информированными», пересказ «правдивых историй» и даже анекдоты. Интересно, что наряду с представлением «о дикости и жестокости» украинцев этот долговременный инфопроект убеждает: верным другом для некоторых украинских самостийников была и остается ... Россия.
КОММЕНТАРИЙ «УМ»

Владимир Вятрович,
директор Государственного отраслевого архива СБУ:

- Сайты искаженно подают украинскую освободительную борьбу, в том же свете, что и раньше коммунистическая пропаганда. Только сейчас знак «минус» сменился на «плюс»: тексты убеждают, что «украинские националисты сотрудничали с нацистами, и это хорошо». Это еще и информационные спецоперации, направленные на дискредитацию освободительной борьбы и вообще украинской государственности.

Христос с мечом

В Киево-Печерской Лавре хотят организовать музей Голодомора?

В Партии регионов считают, что авторы проекта постановления о сохранении комплекса Киево-Печерской Лавры хотят выжить оттуда Украинскую православную церковь, а на ее территории организовать экспозиции Голодомора.

Об этом заявил регионал Вадим Колесниченко в четверг, 3 декабря.
"За красивыми словами проекта постановления просматривается очевидное желание авторов любыми способами выдавить из Киево-Печерской Лавры Украинскую православную церковь и "очистить" место для более им близких церквей и сект", - отмечает Колесниченко.

По словам депутата, Киево-Печерская Лавра уже фактически и юридически разделена на две части - музейно-выставочный комплекс (т.н. Верхняя лавра) в сфере управления Министерства культуры и туризма, и собственно монастырь (т.н. Нижняя лавра) в ведении Украинской православной церкви. "А постановлением просто стараются отобрать Нижнюю Лавру у Украинской православной церкви", - считает он.
Collapse )
Аватар ПОБЕДА

Путин об Украине

Я люблю Украину. Люблю ее народ. Ведь страна – это, прежде всего, люди, а не какие-то ее природные ресурсы. Другое дело, что к руководству Украины пробрались отдельные субъекты, которые спекулируют на чувствах граждан страны, делая это исключительно из личных, корыстных побуждений.
Аватар ПОБЕДА

Открытое письмо в Институт Национальной Памяти Украины

Что-то Институт Национальной Памяти не спешит представлять общественности это письмо. Сделаем это за него.

В.о. Голови Українського
інституту національної пам'яті
Пану Юхновському Ігору Рафаїловичу

Звати мене Ядвіга Козиол, дівоче прізвище Мрозюк. Я народилася 13 жовтня 1926 р в Могильні, тепер Жовтнів, сільрада Овадно, село було знане також під назвою Могильно, колишня сільрада Верба Володимир Волинського району. В цілому село було українське, в якому тільки 15% господарств було польських. Проживали там родини Шевчуків (5 родин), Мрозюків (5 родин), Гачиньських ( 3 родини), Щуровські, Сятецькі, Бучкі, Ющакі, Бернацькі, Константиновичі і Рорати. Рорати перед війною переїхали до Володимира. Родина Константиновичів проживала тут коротко. Село Могильно було велике, а дільниці села мали свої місцеві назви. Пам’ятаю такі назви: За церквою, Симеринка, Воля, Копаниця, Кроківка, Береги, Звіринець. На Кроківці мешкали Рорати, Шевчукі в Берегах під лісом, а моя родина Мрозюків в Копаниці. З українських господарів припоминаю собі такі прізвища: Артесюк Микола, Артесюк Яків, Артесюк Кирило, Горбонь Михайло, Костелецький Олекса, Кремнюк Кузьма, Боднар Федір, Прогнюк Василь, Прогнюк Кирило, Морозюк Йосип, Саганюк Василь, Орлюк Юхим, Шелешук, Фіщук Михайло син Архипа, Міщук Клим, Яніц Петро, Морозюк Юхим, Ящук Іван, Дацюк Михайло, Панасевич Олександер, Артесюк Апон, Клемнюк Яків, Кремнюк Кузьма, Костелецький Олекса, Бойко Олександр.
В 1933 році мені було 7 років і я проживала в Могильні з батьком Францішком (народжений у 1901 році), мамою Геленою Мрозюк, Дідусем Петром Мрозюк, Бабцею Марінною і сестрою Діонізією.

По сусідству проживав вуйко Адам Мрозюк з жінкою Анєлею (з дому Бучек), дочками Антоніною і Реґіною і сином Болеславом. В Могильно проживав також вуйко Адольф Мрозюк з жінкою Сабіною, з сином Станіславом і дочкою Казимирою. Третій вуйко - Леон Мрозюк був нежонатий. Пам’ятаю також двоюрідних братів мого Батька, Йосифа Мрозюка і його жінку Анелю, їх дочки Юзефу і Геновефу і сина Казимира Мрозюка.
В Могильні проживали три жидівські (єврейські) родини. Перша: Гершкі - мати і троє дочок, мали вони магазин, називали її Гершиха, пам’ятаю що її дочок звали Марія і Мімка. Друга родина то були Моті, не знаю, чи то така прізвище, чи то прізвисько. Були це дуже бідні люди, існували завдяки козам, мали багато дітей, з трьох їх синів пам’ятаю ім’я (можливо це прізвисько) Саня, а з трьох чи чотирьох дочок пам’ятаю тільки ім’я Рухля. Прізвища третьої жидівської (єврейської) родини я не пам’ятаю.

В 1933 році до нашого села прибули утікачі з Радянської України, живі скелети. Тоді, найбільшу поміч голодуючим уділяв мій Дідусь Петро Мрозюк. Ці голодуючі то були колишні мешканці Могильна які пішли зі села і виїхали на Радянську Україну. Коли в Совєтах був голод, то ці люди повернулись до рідного села. Мені тоді було 7 років і я не пам’ятаю прізвищ, але то були люди з нашого села. Вони повернулись до своїх домів, але не мали що їсти, гинули від голоду. Перший рік, до жнив помагав їм вижити мій Дідусь. Від цього часу він тішився зальною повагою і вдячністю врятованих.

Ніччю з 11 на 12 липня прийшли бандерівці з УПА і забрали мого Батька Францішка Мрозюка, це саме спіткало Станіслава Ющака і лісничого, якого прізвище Тронов. Всіх трьох завели до лісу і там їх вбили. Дідусь Петро Мрозюк в половині липня 1943 року пішов до штабу УПА в Могильні і просив дозволу аби поховати убитих на католицькому кладовищі в Свойчові. Він не боявся, бо думав що якщо він помагав голодуючим Українцям то йому нічого не загрожує. Коли настав час «антипольської акції» Бабця Маріанна Мрозюк і Дідусь Петро Мрозюк продовжували ночувати в домі бо були вже дуже старенькі (84 і 82 роки) , а також думали що мають заслуги перед Українцями. Також так думала і долучила до них вдова Анєля Ющук з дітьми: дочкою Стефанією і сином Діонізієм (3 роки). Всі думали що зважаючи на заслуги Дідуся, їм нічого не загрожує. На превеликий жаль всі були замордовані вояками УПА. Було то в ніч з 29 на 30 серпня 1943 року.

Софія Бучек тоді сховалася в гущавині молодого вишневого саду. Там тремтіла від страху. Чула як випровадили Бабцю і Дідуся, який просив лишити їх живими, споминав о своїй старості і о тим як він допомагав голодуючим Українцям, які втекли зі совєцької сторони під час Великого Голоду. Це не зробило на вбивцях ніякого враження. Сокири і ножі були облиті кров’ю невинних. Згинула ціла моя родина і Ющакі, старці, жінки, діти. З замучених зняли взуття і кращий одяг, закровавлені тіла відразу закопали.
Стверджую що мої слова записано докладно, так як я оповідала. Виражаю згоду на публікацію моєї оповіді «вспоминів». Підтверджую це власноручним підписом.

Ядвіга Козиол, дівоче прізвище Мрозюк.
20 липня 2009 р.
Журавлів біля Грабовця.
Польща
Аватар ПОБЕДА

Заочный диалог Путина со Сталиным

Из вчерашней "прямой линии" премьера Путина с народом:

"Вы считаете деятельность Сталина в целом положительной или отрицательной?"

Я оставил этот вопрос, потому что понимаю его остроту. Очень много дискуссий в обществе, "засады" здесь вижу: скажешь "положительная" - одни будут недовольны, скажешь "отрицательная" - другие. Но поскольку тема Сталина и сталинизма до сих пор дискутируется активно, я специально этот вопрос оставил. Нельзя, на мой взгляд, давать оценки в целом. Очевидно, что с 1924 по 1953 год страна - а страной тогда руководил Сталин - изменилась коренным образом: она из аграрной превратилась в индустриальную. Правда, крестьянства не осталось, и мы все прекрасно помним проблемы, особенно в завершающий период, с сельским хозяйством, очереди за продуктами питания и т.д. На село это не имело никакого позитивного влияния, все, что происходило в этой сфере. Но индустриализация, действительно, состоялась.

Мы выиграли Великую Отечественную войну. Кто бы и что бы ни говорил, победа была достигнута. Даже если мы будем возвращаться к потерям, вы знаете, никто не может сейчас бросить камень в тех, кто организовывал и стоял во главе этой победы, потому что если бы мы проиграли эту войну, последствия для нашей страны были бы гораздо более катастрофическими. Даже трудно себе представить.

Весь тот позитив, который, безусловно, был, тем не менее, достигнут неприемлемой ценой (пардон, Победа в Войне и индустриализация, для оной совершенная, это спасение России-СССР от уничтожения не стоит чего угодно? :/ - CdV).


Спасибо френду [info]vavasal

Разговор с Иосифом Сталиным. Продолжение.

5 декабря 2009 г.
Комментарии (0)


Вот что бы хотелось услышать из уст нашей власти, так это правдивый и честный анализ нынешнего положения страны, и намеченные пути выхода из него, плюс реальную программу действий на этом пути. Пока же мы слышим разные вариации "ля-ля" от обоих голов уродливого российского орла.

Для сравнения публикуем несколько цитат из собрания сочинений И. В. Сталина, чтобы показать насколько нынешняя власть лжива, труслива и некомпетентна, потому что так говорить она не может.

Collapse )