varjag_2007 (varjag_2007) wrote,
varjag_2007
varjag_2007

Новые "герои" Украины по Виктору Ющенко и их жертвы

Сегодня Виктор Ющенко ударными темпами формирует "украиноцентричную" концепцию истории, подсказанную ему заокеанскими советниками, в свое время удравшими от наших дедов в немецких обозах. Новые времена - новые "герои". В школе уже учат, что УПА при помощи Красной Армии освобождала Украину. На изучение истории Великой Отечественной войны часов не отведено, зато в учебнике большое количество часов отведено на изучение наследия основополжников национализма - Донцова, Михновского, Сциборского. 

А звание Героя Украины, несмотря на мировое возмущение, вручается кровавому палачу украинцев, евреев, поляков, русских - Роману Шухевичу.
Вот они - новые "герои" Украины":

Командир "Нахтигаля Роман Шухевич

Майор Побигущий, командир батальона "Роланд", служил в 201 шуцманшафтбатальоне, 
а также в дивизии SS "Галиция"
хорунжий Роман Цьолко, дивизия SS"Галиция"

 Гиммлер, проверяет готовность галицийских эсесманов в лагере Нойгаммер, май, 1944 год

Зал заседаний националистов во время войны

Герои сегодня известны. Замалчиваются жертвы. ТЕПЕРЬ О ЖЕРТВАХ
Жертвы "героев" "визвольных змагань": 


Сегодня апологеты бандеровщины и возрождения фашизма под личиной "відродження пам"яті про національних героїв" упирают на то, что, мол, покажите документы об уничтожении людей, имеют кощунство заявлять, что десятки тысяч жертв ОУН-УПА - на совести тех, кто с ними боролся, часто жертвуя жизнью.

Но люди старшего поколения помнят  хорошо помнят и суды над убийцами, и перезахоронение найденных жертв убийц из ОУН-УПА. Символично, что последнее  массовое захоронение жертв бандеровского террора -- 67 жителей с. Дядьковичи Ровенской области,  произошло в день провозглашения независимости Украины 24 августа 1991 года (Д.Ведєнєєв, Г. Биструхін, Двобій без компромісів, Національна академія Служби безпеки України, К., 2007 р., с. 347). 

В конце 80-х   в западных районах Украины начали собирать свидетельства и воспоминания выживших и родственников убитых. Эту работу прекратило провозглашение независимости Украины. Но в Польше стали выходить материалы, собранные в свое время в Украине.

В Польше вышли документы, которые с 20.12.90 года по 1.08.91 года печатались в ровенской газете "Червоний прапор".
Вот некоторые документы из этого сборника:

 

Dokument nr 146.  Niepe³ny wykaz ukraiñskich ofiar struktutr OUN Bandery w obwodzie rówieñskim. ród³o: gazeta "Czerwonyj Prapor",  Równe, numery od dnia 20.XII.1990 r. do 1.VIII.1991 r.[1]

 

(20.12.1990)[2] Давайте ж напишемо книгу "ВІЧНАЯ ПАМ'ЯТЬ". І хай вона стане великим свідком трагедії нашої землі. Ми кличемо всіх жителів Ровенщини стати її авторами.

* * *

            Із звіту – за 20 днів, з 29.Х.1943 р., сотня "Палія": "Переловили двох комунарів, зліквідували. Наша СБ зліквідувала також 10 люду[3] в с. Бегень, у Ставках переловлено одного комунара Івана Ващенка. 3.Х.43 р. в Дядьковичах арештовано татарку, зліквідовано, а майно передане до місцевої господарчої частини. Арештували дезертира з відділу "Орла", зброю забрали, а його скарали ...".

            Із акту "Матвія", Березнівський район: "... Боївка "Жмайла" скарала на смерть Арсена Воложнюка, знищила Павла Мельника, він був за Совітів головою. Дня 16.VI.44 р. боївка "Олега" вночі дужке сильно скалічила Захарчучку, яка в больньниці померла ...!.

            Із звіту поліційно-виконавчого відділу УПА за півроку по Березнівській окрузі:

            а) скарано за комунізм  -  111 осіб.

            б) сексотство  -  59.

            в) НКВД   - 67.

            г) родини – 70

                        307 осіб

Протоколи дано

5.V.44 р.                                                        Слава Україні! Героям Слава!

                                                                                  "Чорний"

Із грипса: "У селі Мізочку (Здолбунівського району) знищено полоненого кацапа ... У с. Борщівка забрано вчительку і її чоловіка, їх знищено,".         

                                                           Слава Украхні! 

                                                                       "Тур"

 

 

            " У ніч з 21 на 22 грудня 1945 р. в с. Забороль банда забрала сім'ю Коток Лукерії Мануїлівни, три душі – дочку Надію Василівну, 1927 р., сина Вадима, який повернувся з катогри (Німеччина) і всіх знищила. Оселя повністю пограбована."

                                                           Прокурор району Воронцов

            29 грудня 1945 р. у с. Птича, Вербського району націоналістична банда по-звірячому закатувала сім'ю демобілізоваоно солдата Максимова Григорія Андрійовича – його повісили в дворі оселі, дружина його Параскева Петрівна і 9-річна дочка Ганна живцем спалені в будинку."          

                                                                                  Прокурор району

            21 січня в с. Пирятин, Вербського району оунівці зарубали сокирою Дацюк, а дочку її, Віру, яка намагалась рятуватись втечею, вбили з гвинтівки. 28 січня 46 р. на хуторі Свидовець забито демобілізованого червоноармійця, орденоносця Олексія Кузьмича Боровського, йому 38 років. У с. Острів на другий день коляд оунівці закатували сім'ю Кондратюка Прокопа, його дочку і сина ...

                                                                                  Прокурор Колесниченко

            Із звіту прокурора Ровенської області Комолова: "7 січня 1946 р. в с. Самостріли Корецького району СБ розстріляло двох комсомольців – Василя Чуб'юка та Андрія Марчука. Кров'ю закатованих до стіни хати була приклеєна записка з погрозами на адресу всіх хто буде йти за радянською владою."

            Острог. 13 квітня 1948 р. у с. Завизів у приміщенні школи під час демонстрування кіно убиті бандерівцями Василь Іванович Никифоров і Трохим Назарович Олійник. Цей злочин вчинила банда з підрайону "Далекого".

            22 травня 1948 р. на дорозі в Хорів, біля лісу, бандерівці полонили голову сільради із Коростова Сергія Андрійовича Українця, 1913 р. і смертельно поглумились над ним. 6 червня того ж року в с. Бочаниця оунівці вбили Василину Іванівну Ковалець

            Ці та інші звірства в районі творила зграя "Верещаки".

            Корець. Осінь 1945 р. У с. Богданівка повішений Данило Ющук, у с. Бриків – Іван Свиридюк, вбитий дільничий уповноважнений райвідділу міліції Малишев, міліціонер Скубик та жителі Черняк, Павлюк, Сухий, Ющук. Грудень 1947 року. У Кобильні замордовано Дмитра Фотійовича Бриковця, зав. хатою-читальнею, і вкинуто в колодязь. В с. Коза убита комсомолка Ліза Федорівна Варкочук.

            Ці та багато інших слодіянь здійснили бойовики районного провідника ОУН-УПА "Діброви"  (Опанас Данилович Загиней), банди "Усатого" (Федір Лук'яняук), "Хорошого" (Табачук Йосип Данилович), "Павла", "Куща", "Максима", "Пташки". На їх рахунку майже триста людських життів, 58 діток.

            Архівний документ – "Комунікат" чолового вбивці "Сікори" з Зарічненського району: "Хутір Святиця біля с. Неговичі. Персональні дані зліквідованих Сапіг – Назар Борисович, 1902 р., Зося Назарівна, 1925 р., Юхима Олексіївна, 1902 р., Віра, 1929 р., Рая, 1936 р., Потапчуки – Михайло Данилович, 1911, Єва Борисівна, 1922, Микола, 1934, здійснено 7.VIII.1948 р.

            Сарни. У Клесові на квартирі вбитий влітку 1944 р. голова сільради, закатовано Антона Захаревича і всю його сім'ю в кількості 11 душ. Трагедія сталася 2 березня 1944 року. По звірячому замордовано у Федорівці Антона Максимовича Михеревича, банда зробила цей злочин 24 червня 1944 року.

            Село Комарівка біля Степані, Вбиті в жовтні 1945 р. Анастасія Микитівна Ткачук, 1921, її дочка Василина Андріївна, Филимон Онисимович Чижевський, Микола Максимович Жук – комсомолець з с. Малий Мидськ – він віз кінофільм у село і 13 липня 1948 р. над ним жорстоко познущались бандерівці.

            Тучин. Рік 1943-ій. Знищено сім'ї Сергія Сизкова – 7 душ, Дмитра Івановича Батухіна, полячка Рибацька. Рік 1945-й. Банда ОУН винищила родину Володимира Тимофійовича Шевчука, Г.М. Марчука і його сина Володимира, голову сільради Миколу Радіоновича Жучка і його сина Сергія, Євфросинію Погошевську з сином Миколою, Дарію Мойсеївну Дубину.

            Гоща. Банда "Дем'яна" – "Грача" (Віктор Іванович Друзюк) 1 травня 1945 року у Симонові поглумились над Ананієм Йосиповичем Супрунцем, Христиною Симончук, Марією Кондравіною Лукащук, Захаром Григоровичем Лукащуком, Сидором Дем'яновичем Винокуром, його дружиною Ксенією Іллівною, Антоном – сином його.

            Повідомлення з відділу "Яреми" (УПА, 1 група). 6.VI.43 р.: "... Сотня "Крука" напала на більшовиків, вбито 80 осіб, наліт на полсьську кольонію Стахнівку – вбито 60 ляхів і спалено половину кольонії, наші втрати – 17 вбитих. 

                                                                                  (Підпис і печатка з тризубом)

(29.12.1990) Острог. У селах Плоске і Верхів 1 серпня 1948 року закатована Дарія Михайлівна Защик, 1888 року народження, вона жала в полі жито, там її кров'ю зросились снопи. Убитий голова сільради Макар Прокопович Гайдук – демобілізований солдат-фронтовик. 6 вересня наклав головою Іван Романович Цюх, 1900 р., Феофан Євдокимович Марченко, 1902 р.

            Корець. На Крилівських хуторах бандерівці замордували у 1947 році трьох юнаків – Галочкіна, Наконечного, Смирнова. 6 березня тут же розстріляли оунвіці комсомольця Івана Харитоновича Сердюка, 1 червня – двох бійців самооборони: Степанчикова і Матвєєва. Влітку цього ж року в с. Черниця есбісти "Куща" поглумились над командиром самооборони Карпюком і жителями села Мельничуком, Кравчуком, Павлющуком. Ця ж банда винищила сім'ю Тетяни Микитівни Радовенюк у 1945 році, вбила Панаса Івановича Фіщука в 1944 році, Павла Микитовмча Харченка, Фелора Федосійовича Остапчука, Івана Флоровича Кирильчука в селі Морозівка.

            Сарни. 22 жовтня 1944 р. від кулі бандитів поліг голова сільради у Клесові Іван Кузьмич Шерстюк, в селі Єльне навесні 1945 року – Петро Семенович Басич. У селі Крута Слобода ...[4] 5 вересня 1947 року вбито комсомольця Олексія Андрійовича Аксютіна. Один з травневих днів цього ж року  трагічним був для Кирила Семеновича Ляховчука – учасника форсування Одера, поховали з ним і закатовану дружину його Антоніну.

            Рокитне. Липень 1946 р., с. Масевичі. Полягли Матвій Титович Рижик, 1921 р., Максим Васильович Євпат, 1928 р., в селі Дерть – Василь Талимонович Чубик, в Масевичах – робітник Рокитнянського лісозаводу Федір Панасович Олеля, секретар сільради Григорій Тимофійович Криловець (квітень 1945 року), у лютому 1945-го: продавець магазину Данило Степанович Панько, сімнадцятирічний Олексій Данилович Кирильчук, лісник Василь Іванович Панько. У селі Буда в 1946-му не стало Якова Сидоровича Ковальчука, у 1945-му – Гриогоря Юхимовича Пахнюка.

            Здолбунів. Із звіту сотенного "Клима" від 18.ХІ.1943 року: "У селі Мощаниця районове СБ виконало екзекуцію 8 селян, підозрених як комуністів. Цуй розстріл есбістів виглядав як колись розстріл на р. Лена ...". Робота  рук "Щуба" та "Іскри". 27 грудня 1945 року бандити забрали вчительку Раїсу Штепу з Глибочка. Директор школи Єфимов не зміг її врятувати, бо йому пригрозили автоматами. 23 лютого 1946 року біля Мізоча виявлено вбитих з гвинтівки Павлину Дагель та її дочку Віру, трупи вкинуто в колодязь, наклеєна записка: так буде всім, хто виконуватиме розпорядження совітської влади. Із акта обстеження трупа: "У Здовбиці бандерівці вбили Федора Михайловича Федчука, у його грудях, у серці, животі налічено 10 вогнепальних пробоїн, убита і його дружина Марта Дем'янівна – вісім куль влучено в неї, поранено 2-річного їх сина, дитина на вилікуванні в райлікарні. Злочин скоєно 5 квітня 1946 року.

            Ровенський район. Село Решуцьк. Тут 30 квітня 1946 року банда "Лиса" по-звірячому помордувала родину Пилип'юків і Мельників. Серед убитих: Пилип'юк Петро Єрофейович, 1892 р., дружина його Надія Трохимівна, 50 років, дочка Галина, 1927 р., син Олександр – учень 8 кл., дочка Зоя, 1930 р. Розстріляні з автомата, були на окремих зашморги. Трупи покладено ницьма у натільній білизні, труп матері Петра – Степаниди лежав на постелі, господарство пограбоване повністю. (Із повідомлення прокурора колишнього Олександрійського району). Бандерівці поглумились в Малому Житині над сім'єю Олександра Степановича Кравчука. У ту ж ніч 1946 року оунівці не пошкодували й інваліда війни, фронтовика Івана Миколайовича Коровайчука. Тут же 22 липня розстріляно родину секретаря сільради Олексія Вакулюка – сім душ.

            Млинів. 25 січня 1948 року в будинок Івана Миколайовича Примака – содата-фронтовика бандерівці кинули гранату. До фронтових ран додались завдані бандитами і він помер. Вічная тобі пам'ять солдате. Цей злочин вчинила зграя "Грача". 22.ХІІ. есбісти "Вовка" (угрупування "Далекого") в селі Новосілки із автомата постріляли Данила Ілліча Карабана – комуніста, депутата сільради, Василя Олександровича Ярошевича – голову сільради, Івана Юрійовича Ярошевича. 28.І.48 року у селі Вербень зарубані сокирами уповноважнений райвідділу міліції Борис Олександрович Давличенко і житель Іван Михайличенко, голови їм відрубано, трупи лежали на перехресті доріг.

           

            Вічна пам'ять великомученикам.



[1] Po upadku ZSRR na Ukrainê nap³ynêli z Zachodu i podnieœli g³owê mieszkaj¹cy na Ukrainie nacjonaliœci ukraiñscy, którzy, w szczególnoœci na Wo³yniu i w Halicji, zaczêli opanowywaæ administracjê terenow¹ do stopnia obwodowego w³¹cznie. Zaczê³a siê gloryfikacja OUN Bandery. W reakcji na to, do niektórych redakcji gazet lewicowych i niezale¿nych zaczê³y nap³ywaæ protesty akcentuj¹ce fakty mordów masowych na ludnoœci ukraiñskiej, dokonywanych przez struktury OUN Bandery. Redakcje tych gazet podjê³y wtedy inicjatywê rejestrowania ukraiñskich (i nie tylko ukraiñskich) ofiar OUN Bandery. Do nich nale¿y gazeta "Czerwonyj Prapor" w Równem. Publikowanie wykazów ukraiñskich ofiar OUN Bandery nie spotka³o siê z oficjalnym ich zaprzeczeniem. Wykazy sporz¹dzane by³y na podstawie spontanicznych informacji bezpoœednich œwiadków mordów oraz w oparciu o fragmenty z archiwum w Równem (DARO), nie ma podstaw do kwetsionowania ich rzetelnoœci. Publikacja ukazywa³a siê w dziale zatytu³owanym "Wicznaja pamiat'", co zonacza polskie "Wieczne odpoczywanie"

[2] Daty w nawiasach oznaczaj¹ wydanie gazety

[3] "люду" – halicyzm, wskazuj¹cy, ¿e autorem by³ haliczanin

[4] ... (trzykropek) oznacza opuszczenie tekstu dotycz¹cego zabójstw na partyzantach lub ¿o³nierzach radzieckich

Продолжение здесь: http://varjag-2007.livejournal.com/21693.html
Tags: национализм, оун-упа, украина, фашизм
Subscribe

promo varjag_2007 september 14, 2015 14:01 71
Buy for 300 tokens
Вы все знаете, что все годы существования моего блога мой заработок не был связан с ЖЖ. Т.е. я не была связана и не имела никаких обязательств материального характера ни перед какими политическими силами и различными группами, кроме дружеских уз и благодарности знакомым и незнакомым френдам,…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 21 comments